Вчитися по-новому, або Як виховати всебічно розвинену особистість, яка не лише знає, а й уміє
Інформація до новини
19-10-2017, 07:32

Категорія: Корисно знати, Полезно знать

 Вчитися по-новому, або Як виховати всебічно розвинену особистість, яка не лише знає, а й уміє   У вересні в Україні дали старт масштабним реформам в освітній галузі. Як же тепер доведеться дітям вчитися? Протягом останнього часу подібні запитання неодноразово надходили на гарячу лінію прес-центру СНВО. Отож ми вирішили розібратися, що й до чого.

Між Законом «Про освіту», ухваленим Верховною Радою 5 вересня 2017-го, і його «попередником» різниця в довгих 26 років. Безперечно, за цей проміжок часу світ зазнав безліч змін, а відтак вчитися по-старому, мабуть, було вже просто безглуздо. Принаймні саме так вважають вітчизняні освітні реформатори, які готували новий закон більше трьох років і ось, нарешті, починають втілювати його в життя.
По суті, нова навчальна система – це цілковитий антипод муштрі, котра була запроваджена ще в радянський період і дожила до наших днів. Нині на передній план виходять не просто знання, а вміння. Школярів більше не «напаковуватимуть» великим обсягом інформації, котра зазвичай проходить шлях: зазубрив – відповів – забув. У дітей розвиватимуть компетентності. Тобто, якщо читати – то розуміти, якщо висловлюватися – то логічно обгрунтовувати власну позицію. А ще бути творчими, ініціативними, вміти конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, співпрацювати з іншими. Левова частина закладених у законі норм підпорядкована саме цій меті. Україні потрібні не просто учні, а особистості. І щоб цього досягти вчителі отримують велику свободу для дій. 
Крім зміни головного вектора освітньої системи, зазнала трансформацій і її структура. Тепер школа буде трирівневою і 12-річною. Зокрема, середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 10-12 класи). Починаючи з 5 класу, діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу підуть у ліцеї або ж здобуватимуть професійну освіту. Після закінчення кожного такого рівня знання учнів перевірятимуть за допомогою державної підсумкової атестації. Після 4 класу це буде моніторинг, а після 9-го – повноцінне зовнішнє незалежне оцінювання.
Початкова школа може мати найрізноманітніші форми, аби лишень вони забезпечували здобуття дітьми початкової освіти відповідно до затверджених стандартів. Ліцеї матимуть академічне чи професійне спрямування, або ж в одному такому закладі будуть класи різних спрямувань. В академічних ліцеях учні зможуть глибоко підготуватися до вищої освіти, у професійних – здобути середню освіту і водночас першу професію. Освіта в них триватиме три роки замість нинішніх двох. Додатковий рік навчання зніме проблему катастрофічної нестачі часу й перевантаження старшокласників у нинішній дворічній старшій школі.
Між іншим, довічних директорів шкіл більше не буде. Людина матиме можливість обиратися на посаду керівника не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім зможе працювати на іншій посаді в цій же школі або претендувати на директорство в іншій.
Новий освітній закон заохочує також навчання дітей з особливими потребами, сиріт та дітей зі складних родин у звичайних школах. За заявами батьків школи мають створювати спеціальні класи, де такі учні могли б навчатися. Якщо це необхідно, діти з особливими потребами можуть іти в школу пізніше й навчатися довше. Дітям з вадами слуху створять умови для навчання мовою жестів. 
До 31 грудня 2021 року всі школи-інтернати мають стати звичайними школами, дитсадками чи іншими закладами освіти, доступними для всіх дітей, або дитячими будинками в системі Мінсоцполітики. 
Спіткали новації й вищі навчальні заклади. Власне, для отримання диплома бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки (зараз півтора). Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.
Нова система запроваджуватиметься поступово. Початкова школа запрацює з 1 вересня 2018 року, базова – з 1 вересня 2022-го і профільна – з 1 вересня 2027-го. Проте закон містить опцію запровадження профільного трирічного навчання й раніше – як в окремих закладах, так і по всій країні. В Міністерстві освіти й науки не виключають пришвидшення реформи і введення повноцінної 12-річки вже з 2022-2023 років. Такий варіант можливий, якщо суспільство в перші роки реформи усвідомить її важливість, а освітня й бюджетна системи будуть цілком готові до змін.
Потрібно знати й те, що освітній процес відбуватиметься українською мовою. Представники національних меншин мають право навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких, крім української, буде використовуватися мова відповідної меншини.
Починаючи з 5 класу, всі вчитимуться з допомогою української мови. Винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все, кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи.
Для першокласників така система запрацює з 1 вересня 2018 року, а для тих, хто почав учитися в школах із мовою національних меншин раніше, – з 1 вересня 2020 року (причому впродовж цих трьох років у школах із навчанням мовами меншин буде поступово збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською).
У навчальних закладах, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами: державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Російська ж мова до списку ЄС не належить, тому навіть окремі предмети чи дисципліни (окрім, власне, курсу російської мови) не зможуть викладатися російською ні в базовій, ні у профільній, ні у музичній, ні в художніх школах, ні в університетах чи професійних коледжах.
Із ухваленням нового закону всі навчальні заклади мають стати доступнішими для громадськості – створити власні сайти, де викласти важливу інформацію про свою діяльність. Крім установчих документів, ліцензій тощо, обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, одержаних як благодійна допомога, а також про фінансові ресурси, що надійшли з інших джерел, не заборонених законодавством.
До слова, ухвалення Закону «Про освіту» – це тільки перший, базовий крок. Реформа навчального процесу триватиме й далі, а оцінити її результативність всі ми зможемо лише з роками. Сподіватимемося, що це буде не сізіфова праця.

Хмарка тегів

Архів новин

Липень 2018 (10)
Червень 2018 (25)
Травень 2018 (25)
Квітень 2018 (30)
Березень 2018 (32)
Лютий 2018 (25)
^